Дослідження українського ринку ільменітового концентрату

Огляд світових запасів сировини

Основною сировиною для виготовлення титану (титанової губки) та супутніх товарів є ільменітовий концентрат, основною складовою якого є титановмісна руда – ільменіт.

Ільменіт - найпоширеніший мінерал титану. Його родовища знаходяться в Австралії, Східній Європі, Південній Африці, Індії, Бразилії, Мадагаскару і США, а також у родовищах важких пісків у Норвегії і Канаді.

Загальні світові ресурси титана поширені у виді трьох головних промислових мінералів - ільменіту, лейкоксену і рутилу (анатазу) та виявлені в тридцяти країнах світу і складають близько 2 млрд. тон Ti2. Установлені запаси TiО2, зв'язані з ільменітом, оцінюються в 1 млрд. тон, у рутилі (анатазі) – 0,2 млрд. тон.

Концентрати титановмістких руд використовуються для виготовлення титану, титанової губки, виплавки феросплавів і карбідів. Рутилові концентрати – для виробництва обмазки зварювальних електродів. Крім титанової промисловості, іншим великим споживачем ільменітових концентратів є промисловість по виробництву пігментного двоокису титану (TiO2) – одного з найважливіших компонентів при одержанні лакофарбових матеріалів, пластмас, паперу, хімічних волокон, гуми і будівельних матеріалів та іншої продукції.

До початку 1999 р. у світі виявлено більш 300 родовищ титанових мінералів, у тому числі 70 – магматичних, 10 – латеритних і більш 230 розсипних. З них розвідано по промислових категоріях 90 родовищ, переважно розсипних. Корінні (магматичні) родовища складають близько 69%, родовища кори вивітрювання – 11,5%, розсипні родовища – 19,5% світових запасів титана; з них запасів в ільменіті – більш 82%, в анатазі – біля 12%, у рутилі – 6%.

Запаси ільменіту зосереджені в основному в Австралії, Китаї, країнах СНД (Росія, Україна, Казахстан), Норвегії, ПАР, Італії, Індії і Сьєрра-Леоне, анатазу - у Бразилії.

Світові запаси і база запасів титану в ільменітових рудах на кінець 2004 р. наводиться у таблиці 1.

Таблиця 1.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПАСІВ ТИТАНОВОЇ СИРОВИНИ (млн. тонн, по вмісту TiО2)

Середні обсяги видобутку і прогнозних запасів ільменітових руд в провідних країнах титанової промисловості наводиться на малюнку 1.

Мал. 1. Загальна характеристика запасів ільменітових руд

Відповідно до проведеного аналізу (малюнок 1, в Україні найнижча інтенсивність використання, але практично найвища база запасів ільменіту. Якщо в середньому наявні світові запаси були б погашені за 132 роки, то в Україні їх досить майже на пів тисячоліття.

Характеристики світових тенденцій на ринку купівлі-продажу титанової сировини

Найбільші обсяги видобутку титанової сировини сконцентровані в Австралії та в Південній Америці, що обумовлює вплив країн даних континентів на загальносвітові ціни на ільменітовий концентрат.

Динаміка світових цін на ільменітовий концентрат за останні 12 років приведена на малюнку 2.

Мал. 2. Динаміка світових цін на ільменітовий концентрат

Як видно з наведених у таблиці 3 та малюнку 2 даних, вартість ільменітового концентрату на світовому ринку вже протягом останніх 1,5 років залишається сталою. На динаміку ціни не вплинули коливання вартості на енергоносії (електроенергія, паливно-мастильні матеріали), чорні метали (сировина для виготовлення обладнання), підвищення попиту на продукти переробки титановмісних руд.

Останнім часом попит на металевий титан неухильно росте і, за прогнозами експертів, ще як мінімум десять років буде перевищувати пропозицію. За 2001—2004 роки обсяги світового споживання титанового прокату збільшилися на 10%, досягши в 2003 році 64,4 тис. тонн.

Якщо раніше близько 80% виготовленого титану забирала воєнна промисловість, то зараз на частку ВПК приходиться лише 40—50% виробленого металу. Нові способи застосування цього надміцного матеріалу відкриваються в мирних галузях: хімічній і нафтовидобувній, машинобудуванні.

Світовий попит на металевий титан з 2004 р. почав різко рости, його продуценти в КНР, СНД, Японії і США повідомили про свої середньострокові плани по збільшенню виробництва титанової губки і титанових злитків. Напруженість з постачаннями цього металу протриває, щонайменше, до 2010 р.

За даними "Advanced Materials Japan" ("AMJ"), світове виробництво титанової губки виросло в 2005 р. на 22% - до 102,5 тис. тонн завдяки підвищенню її випуску в Японії, СНД і КНР. За прогнозом, у 2006 р. зазначений показник збільшиться ще на 16% - до 119,4 тис. тонн. За останні три роки світове виробництво титанової губки збільшилося приблизно на 30 тис. тон, причому 28% цього приросту приходилося на Японію.

Загальна характеристика титанової галузі країн СНД

За запасами титану країни СНД займають перше місце у світі. Промислові запаси цих металів розвідані в Росії, Україні і Казахстані та відносяться як до корінних родовищ, так і до розсипів.

Росія володіє значними розвіданими запасами титана, що укладені як у рудних, так і розсипних родовищах.

Промислові запаси двоокису титана враховані в 14 родовищах, з яких 10 рудних (97,4% загальноросійських запасів) і 4 розсипних (2,6%). Однак у числі балансових запасів Російської Федерації станом на початок 2001 р. переважають неактивні (більше 65%), зв'язані з лейкоксеновими, бідними титано-магнетитовими і сфеновими рудами. Зокрема, у 1999 р. були враховані балансові запаси Чинейського титаномагнетитового родовища в Читинській області, хоча можливість одержання з руд цього родовища кондиційної титанової продукції поки не встановлена і потребує великомасштабних технологічних і металургійних досліджень).

В даний час у промисловій розробці перебувають три родовища титановмісних корінних руд, на які приходиться всього 10,4% усіх розвіданих у Росії балансових запасів. При переробці руд двох з них – апатит-нефелінових Юкспорр і Кукисвумчорр титанові мінерали не вивільняються. На Ловозерському родовищі лопаритових руд титан витягається як побіжний компонент при переробці лопаритових концентратів, однак запаси двоокису титана тут незначні і складають всього 2,4% від загальних розвіданих у Росії запасів. На Куранахському родовищі в Амурській області ведеться дослідно-промисловий видобуток.

Росія є однієї з найбільших країн світу по виробництву губчатого титана і титанового прокату, однак власної рудно-сировинної бази вона не має, хоча і володіє значними розвіданими запасами цього металу. Невелика кількість титанової сировини, що випускається Ловозерским ГЗК АТ "Севредмет" і Куранахским рудником АТ "Амуртитан" не забезпечує потреби металургійного виробництва металу. Практично вся титанова рудна сировина (ільменітовий та рутиловий концентрати) поставляється з гірничо-збагачувальних підприємств України (Вільногірський і Іршанський комбінати) та країн дальнього зарубіжжя.

Досить значна потреба в пігментному двоокисі титана. Власного виробництва цього дефіцитного виду продукції Росія поки не має і лакофарбова промисловість країни використовує титановий пігмент, закуповуваний в Україні (30-50 тис. т у рік).

До 2015 року для випуску усіх видів титанової продукції російським підприємствам щорічно буде потрібно не менш 600 тис. т ільменітового концентрату.

У Казахстані практично всі запаси титану (1% від запасів СНД) відносяться до розсипних циркон-ільменіт-рутилових родовищ, основними з яких є Обухівське і Бехтимир. Перше з них експлуатується, а друге готується до промислового освоєння.

Загальна характеристика титанової галузі України

Україна є другою країною СНД зазапасами титану. Розвідані запаси титану тут складають 40,5% від загальних запасів країн СНД, запаси цирконію – 19,1%. Основні запаси відносяться до великих ільменіт-рутил-цирконових розсипних родовищ – Малишевського (Дніпропетровська область) та Іршанської групи (Житомирська область). Досить значні запаси титана зосереджені в корі вивітрювання і корінних руд найбільшого в СНД Стремигородського ільмніт-титан-магнетитового родовища (30,8% від загальних запасів СНД). Дане родовище знаходиться у стадії проектування виробництва та проектування будівництва збагачувальної фабрики.

Україна є однією з п'яти країн-виробників стратегічної титанової сировини. Тут зосереджено 20% світових запасів і видобутку ільменітової руди. Країна має 40 родовищ, з яких: 1 – унікальне, 13 – великих, 12 – розвіданих, 5 – розроблювальних.

Більш того, лише Україна, Китай і США мають повний цикл виробництва титанового прокату ("ільменіт – губка – зливки – прокат").

В Україні присутні всі три перших переділи титанової промисловості.

1. Титанову мінеральну сировину видобувають і збагачують три підприємства:

• Філія „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат” ЗАТ „Кримський титан” (ільменітові родовища Іршанської групи в Житомирській області);

• Філія „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ „Кримський титан”;

• ТОВ „Валки-Ільменіт” (ільменітові родовища Іршанської групи в Житомирській області).

2. Виробництво пігменту двоокису титану здійснюють:

• ВАТ „Сумихімпром” (м. Суми)

• ЗАТ „Кримський титан” (м. Армянськ., АР Крим)

3. Виробництво титанової губки здійснює:

• Запорізький титано-магнієвий комбінат (м. Запоріжжя)

Частка пігментної промисловості, яка є основним споживачем титановмісної сировини, становить трохи більше 95% від усього об’єму виробництва рутилу та ільменіту, а також шлаків та синтетичного рутилу.

На виробників металевого титану та сплавів на його основі припадає трохи менше ніж 3% спожитої сировини.

Майже 1% припадає на електродну промисловість.

Завдяки наявній базі, по переконанню багатьох експертів, країна могла б зайняти лідируючі позиції серед виробників титану і виробів з нього, ільменітових концентратів, двоокису титану.

Україна є потенційно важливим виробником пігментів ТіО2 серед країн СНД і Центральної Європи. І відповідно – споживачем титанової мінеральної сировини, тобто ільменітового концентрату.

Виробництво пігментів здійснюється ВАТ „Сумихімпром” та ЗАТ „Кримський титан” (паспортні потужності складають відповідно 40 і 70 тис. Мт/рік) виключно за сульфатною технологією.

Більше 80% обсягів вироблених пігментів експортується, переважно до країн СНД.

ЗАТ «Кримський Титан» - ведучий у Східній Європі виробник двоокису титана. ЗАТ "Кримський Титан" створено відповідно до Указу Президента України №765/2004 від 07.07.2004р. Виробничу діяльність розпочато з 01.01.2005р. У Статутний фонд ЗАТ "Кримський Титан" переданий цілісний-майновий комплекс ГАК "Титан". ЗАТ "Кримський Титан" передані в оренду Іршанський гірничо-збагачувальний і Вільногірский гірничо-металургійний комбінати терміном на 5 років, що в організаційну структуру ЗАТ ввійшли окремими філіями.

Сировинною базою для продуцентів пігменту, які запроектовані за сульфатною технологією, є ільменітовий концентрат іршанської групи.

Ільменітовий концентрат „Вільногірського ГМК” практично не придатний для використання у вітчизняних виробництвах пігменту через підвищений вмісту хрому і алюмінію; він може використовуватися лише після спеціальної доводки (обезхромлення та обезтавролічення) і в дозованому співвідношенні.

Динаміка обсягів споживання іршанського ільменіту вітчизняними виробниками пігментного двоокису титану наводиться на малюнку 3.

Мал. 3. Динаміка споживання ільменітового концентрату іршанської групи.

Обсяги випуску двоокису титану ЗАТ "Кримський Титан" наведено на малюнку 4.

Мал. 4. Динаміка випуску двоокису титану ЗАТ "Кримський Титан"

Титанову губку виготовляє підприємство-монополіст Запорізький титаномагнієвий комбінат, що виробляє близько 7,5 тис. тонн сировини в рік при проектній потужності 18 тис. тонн.

Третій переділ в Україні представлений великим числом металургійних заводів. Титанова губка у відносно невеликих кількостях потрібна для виробництва феросплавів і спецсталей. Але основних споживачів продукції ЗТМК три: компанії "Антарес", НПЦ "Титан" і Закарпатський завод порошкової металургії.

Виробнича потужність київського заводу компанії "Антарес" — 5 тис. тонн титанових злитків у рік, що складає близько 7% світового виробництва цієї продукції. Добудовані в 2004 році три електронно-променеві печі здатні переплавити більш половини губки у дорогий і ліквідний на міжнародному ринку метал. Зараз завод простоює через відсутність сировини.

Науково-виробничий центр "Титан" при інституті ім. Патона (м. Київ) здатний робити 3 тис. тон металевого титана в рік і переробляти його в унікальний товар — високоміцні і довговічні труби для зміцнення нафтових шпар. Зараз НПЦ "Титан" одержує сировину за давальницькою схемою, що дає йому можливість розвивати технології і навіть одержувати державні премії в області науки, але, оскільки ЗТМК забирає готову продукцію, фінансові можливості виробників обмежені.

Закарпатський металургійний завод (смт. Вишково, Закарпатська область) — єдине підприємство в Україні, що працює в сфері порошкової металургії, що робить титанові порошки і вироби з них. Потужності заводу дозволяють щомісяця випускати 250—300 тонн титанових порошків, продавши які, Україна заробила б більш 5 млн. дол. Зараз закарпатському заводові виділяється по 20 тонн титанової губки на місяць, яких вистачає на три дні роботи. Відповідно, 27 інших днів місяця підприємство простоює.

Що стосується наступних переділів, то в Україні на багатьох меткомбінатах з радянських часів збереглися цехи по переробці титанових злитків у труби, листовий прокат, готові вироби, але всі ці потужності порстоюють через фактичну відсутність попередньої ланки технологічного ланцюжка.

В той же час, до титанової промисловості України проявляють інтерес іноземні компанії.

ЗАТ "Титаново-апатитова компанія" ("ТАКО") має ліцензію на розробку Федорівського родовища апатит-ільменітових руд у Житомирській області (апатити використовуються для випуску фосфорних добрив, а ільменіти йдуть на виробництво титанової губки і двоокису титана). 70% акцій "ТАКО" належить Російському ЗАТ "Ренова", інші 30% - фірмі "Ріволі-Україна". Ці компанії контролюються уродженцями України Віктором Вексельбергом (побудував такі вертикальні компанії, як "ТНК-ВР" і "Сибірсько-Уральська алюмінієва компанія") і Віктором Воронченко.

Доцільність будівництва ГЗК на базі Федорівського родовища підтверджена німецькою інженерно-консалтинговою компанією Ferrostaal. З огляду на плани розвитку вертикальної інтеграції, оприлюднені керівництвом "ТАКО" у лютому 2004 року, перша черга ГЗК на Федорівському родовищі може бути запущена в 2008 році.

Ну а оскільки ЗАТ "Ренова" володіє російським Верхньосалдинським металургійним комбінатом є основним постачальником титана для Airbus (70% потреби) і забезпечує титаном Boeing (17% потреби) стратегія, що вибудовується російськими інвесторами, вважається досить перспективною з погляду збуту продукції.

Однією з проблем, що гальмують промисловий розвиток родовищ титановмісних руд є невирішеність питання власності на землю. В переважній більшості родовища знаходяться "під" розпайованими землями сільськогосподарського призначення, а відповідно до чинного законодавства такі землі не підлягають продажу.

На рівні з наданням ліцензій на право користування надрами на безконкурсній основі, в Україні започаткована практика продажу таких дозволів на конкурсних та аукціонних засадах. Так, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України 23 травня 2006 року провело аукціон з продажу дозволів на право користування надрами, в тому числі і на 3 родовища з добування титанових руд. Результати конкурсу наводяться у таблиці 2.

Таблиця 2.

РЕЗУЛЬТАТИ АУКЦІОНУ З ПРОДАЖУ ДОЗВОЛІВ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

1 за даними офіційного сайту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України www.menr.gov.ua

З урахуванням того, що в Україні розробка родовищ ільменітового піску ведеться не досить інтенсивно, а попит на дану сировину зростає, в найближчому майбутньому слід очікувати подальшого розвитку титанової галузі України, з урахуванням вказаних родовищ та утворюваних на їх базі підприємств.

 

З питань актуалізації та розширення маркетингових досліджень, які Вас зацікавили, просимо звертатися за телефонами та електронними адресами, зазначеними у розділі "Контакти".