Проекти зі сміттєпереробки в Україні

Ми продовжуємо публікацію матеріалів, присвячених проблемі твердих побутових відходів в Україні. У цій статті наведений огляд проектів зі створення сміттєпереробних підприємств, які впроваджуються або плануються до впровадження на території України. Цей огляд був складений нами під час роботи над бізнес-планом сміттєпереробного заводу у м. Чернігові на початку 2013 року.

Сфера поводження з твердими побутовими відходами у кожній країні складається здебільшого із підприємств промислової переробки, сміттєспалювальних заводів (ССЗ), а також полігонів для захоронення. Провідними країнами вже давно доведено, що пріоритетним напрямом поводження з відходами є їх переробка, а спалення та захоронення повинні максимально обмежуватись. Позитивні ж результати заходів поводження з побутовими відходами є наслідком розумного поєднання усіх наявних технологічних можливостей.

Функціонування ССЗ має негативні наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людей. Це пов’язано з високим вмістом діоксинів та інших токсичних речовин у газових викидах даних підприємств. В зв’язку з цим, у розвинених країнах запроваджено двостадійне очищення відпрацьованих газів ССЗ. Сучасними вимогами регламентується спалення відходів, в морфологічному складі яких відсутні метали, а негорючий залишок не перевищує 6% від усієї маси. Крім того, спалення відходів має відбуватись при температурі не нижче 850°С.

Звичайно, будівництво та функціонування ССЗ, які могли б задовольнити найжорсткіші екологічні вимоги, вимагає великих витрат. Однак, за наявності ефективних систем збору та промислової переробки ТПВ, потреба в сміттєспалювальних заводах стає порівняно незначною.

У пошуках альтернативи спалюванню, сьогодні за кордоном ведуться науково-технічні розробки процесів високотемпературної (1350-1600°С) переробки відходів, таких як піроліз.

ССЗ в Україні представлені чотирма об’єктами, побудованими в кінці 1980-х років. До цього переліку входять зупинені ССЗ в Харкові та Севастополі, ССЗ у Дніпропетровську, а також київський ССЗ "Енергія", який працює не на повну потужність. Виробничий процес даних підприємств не відповідає сучасним екологічним вимогам, а обладнання давно морально та фізично застаріло.

Крім того, у м. Люботин Харківської області експлуатується сміттєспалювальна установка, а у Харкові – дві мобільні сміттєспалювальні установки.

Графічно динаміка показників спалювання сміття в Україні проілюстрована нижче:

Ефективність переробки твердих побутових відходів нерозривно пов’язана з успішністю впровадження систем їх роздільного збору серед населення, транспортуванням відходів та технологіями переробки, які використовуються на тому чи іншому заводі.

На сьогоднішній день конкуренція у сфері поводження з відходами по суті існує лише у сегменті їх транспортування. Наприклад, у Києві представлені приватні компанії "Еко-Авто" (під брендом "ГрінКо"), німецька ГК "Remondis", французька "Veolia Environmental Group". Конкуренцію їм складають менші компанії "Спецкомунтехніка", "Дніпроенерготранс", "Володар-Роз" та ін., а також державне підприємство "Київспецтранс". За словами представників даних компаній, основні труднощі для входження на ринок – зарегульованість ринку послуг з перевезення сміття, а також пошук нових клієнтів.

Також функціонують підприємства, які збирають вторинну сировину – склобій, макулатуру, полімерні відходи. Після накопичення певного обсягу сировини вона передається підприємствам для подальшої переробки на основі укладених договорів. Даний вид діяльності підлягає державному ліцензуванню.

Нажаль, в Україні практично відсутня культура роздільного збору побутових відходів серед населення. Подібні системи впроваджені настільки епізодично, що практична користь від них наближена до нуля. Економічно зацікавленою стороною у цьому процесі виступають лише перевізники відходів. Деякі з них встановлюють у житлових кварталах спеціальні контейнери для роздільного збору побутових відходів. Вторинну сировину, таку як скло, пластмаси, метал тощо вони продають підприємцям, які здійснюють їх подальшу переробку.

Як уже зазначалось, сміттєпереробна галузь в Україні знаходиться на етапі становлення, і на сьогоднішній день вважається перспективною з точки зору інвестування. Однак, багато аспектів діяльності залишаються недопрацьованими, серед яких правове поле та механізми повернення інвестицій. Складається враження, що владою ще не прийнято остаточних рішень про більшість істотних умов ведення підприємницької діяльності у даній галузі.

Останнім часом найбільша увага приділяється реалізації амбітного державного проекту "Чисте місто". У рамках даного проекту має бути здійснене будівництво сміттєпереробних заводів у Києві, Сумах, Харкові, Вінниці, Чернівцях, Полтаві, Тернополі, Кіровограді, Хмельницькому та Дніпропетровську. Проект охоплює 15,4% населення України.

У рамках проекту, у Києві та Харкові планують побудувати заводи потужністю 300 тис. т/рік кожен, у Дніпропетровську – завод потужністю 200 тис. т/рік. У інших містах-учасниках потужність заводів складе по 100 тис. т/рік. 

Основними завданнями проекту є:

• Створення сучасних сміттєпереробних комплексів у десяти містах України у формі державно-приватного партнерства;

• Приведення нормативних документів у сфері поводження з відходами у відповідність до чинного законодавства ЄС.

До використання у проекті розглядаються такі технології утилізації ТПВ як захоронення на полігонах, роздільний збір, термічна переробка, біологічна переробка.

На сьогоднішній день у рамках проекту затверджено техніко-економічні обґрунтування будівництва сміттєпереробних заводів, оголошені конкурси для інвесторів.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, існують також такі інвестиційні проекти будівництва об’єктів сміттєпереробної галузі:

• м. Івано-Франківськ – завод потужністю 50 тис. т/рік, вартість будівництва – 34 млн. грн.;

• м. Тернопіль – об’єкт складування з використанням технології "BALA", вартість будівництва – 24 млн. грн.;

• м. Чернівці – завод потужністю 60 тис. т/рік, вартість будівництва – 60 млн. грн.;

• м. Донецьк – завод потужністю 450 тис. т/рік, вартість будівництва – 5 млрд. грн.

В зв’язку з поширеністю проблем з ТПВ по всій Україні, питання про їх вирішення постало перед усією вертикаллю влади. На локальному рівні спроби розпочати бізнес у сфері сортування та переробки сміття відбуваються уже кілька років. Наявно досить багато повідомлень про розгляд проектів будівництва сміттєсортувальних та сміттєпереробних підприємств у різних регіонах України.

У м. Рівному українсько-німецька компанія "Укреко-Індастрі" здійснює будівництво заводу з механічної переробки ТПВ. За інформацією облдержадміністрації, завод працюватиме у два етапи: розподіл сміття і мінеральних речовин, та сортування відходів з їх подальшою переробкою на альтернативне паливо.

Продукт переробки відходів ("флаф") планується використовувати у якості альтернативного палива на цементному заводі "Dyckerhoff AG" (ПАТ "Волинь-цемент", м. Здолбунів). За словами фахівців, дане паливо дозволить заводу економити значні кошти на покупці більш дорогого вугілля. Вартість комплексу становить близько 16 мільйонів євро, які виділяють німецькі інвестори. Потужність заводу – близько 60 тис. м3 на рік. Очікується, що термін окупності заводу складе 12 років. На початку своєї роботи завод перероблятиме до 70% сміття міста, а коли запрацює на повну потужність — до 90%. Те сміття, що не перероблятиметься, складуватиметься на полігоні.

Генеральним підрядником будівництва виступає місцеве ТОВ "Промбуд-3". Виконання робіт з водопостачання здійснює організація РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". На даний час, будівництво заводу знаходиться на завершальній стадії. Також з Німеччини уже привезено усе необхідне обладнання. За інформацією ЗМІ, компанія "Укреко-Індастрі" зацікавлена у можливості будівництва ще одного подібного заводу на Львівщині.

У м. Червоноград Львівської області у серпні 2012 року було відкрито підприємство з сортування ТПВ, а також полігон для утилізації органіки. ТПВ звозитимуть з прилеглих населених пунктів. Вторинні ресурси продаватимуться переробним підприємствам, а органічні відходи видалятимуться на полігон. Сортувальною лінією опікується Червоноградське КП "Комунальник". Її встановили поруч із будівлею приватної організації ТОВ "Еко Буг", яка обслуговує старий полігон у Червонограді та паралельно сортує і пресує пластикові пляшки, та продає їх для переробки львівським підприємствам. Схожу сміттєсортувальну лінію в кінці 2011 року було відкрито у м. Чернівці.

Представники румунської програми управління відходами "Ековерде" запропонували місцевим радам Рогатинського та Калуського районів Івано-Франківської області інвестиційну програму з переробки ТПВ на умовах концесії. При цьому передбачається, що на території даних районів ТПВ будуть проходити тільки первинну переробку (сортування, тюкування), а для глибинної переробки будуть відправлятись на завод у м. Бучач Тернопільської області. У даний час ці проекти розглядаються місцевими органами влади та громадами.

Спільно з італійськими інвесторами здійснюється проект з облаштування сміттєсортувальної лінії ТПВ у м. Миколаїв. Обсяг іноземних інвестицій в цей проект складає 600 тис. євро. Кошти витратять на обладнання та реконструкцію приміщення заводу, а також на обладнання ліній і закупівлю контейнерів та сміттєвозів.

У той же час, у V-й категорії конкурсного відбору Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, переміг спільний проект Миколаївської обласної ради, Вознесенської міської і районної рад та Веселинівської селищної ради під назвою "Впровадження системи повної переробки твердих побутових відходів з отриманням альтернативних видів палива територіальними громадами Миколаївської області". В рамках цього проекту у Вознесенську має з'явитись сміттєпереробний комплекс вартістю більше 20 млн. грн.

Великий комплекс підприємств з переробки ТПВ планують збудувати також на території Херсонської області. Інвестором виступає американська компанія PPI Energo Group. У рамках проекту планується збудувати сміттєпереробний завод, станцію сортування і теплову електростанцію у Голопристанському районі, а також лінії сортування у Цюрупинському, Скадовському та Білозерському районах Херсонської області. Загальний обсяг інвестицій у проект має скласти 350 млн. дол. США. Потужність заводу становитиме близько 200 тис. тонн ТПВ на рік. На даний час, між інвестором та Херсонською ОДА підписано меморандум про співробітництво. Створена робоча група з впровадження даного проекту.

Пошуком інвестора для будівництва сміттєперобного комплексу займаються також у м. Севастополь. Однак, за побажанням місцевої влади, інвестор має взяти на себе весь процес роботи з відходами (в т.ч. побутовими, деревними, будівельними тощо) від встановлення контейнерів та транспортування відходів, до їх переробки.

З викладеного вище можна зробити висновок, що потенційні інвестори поки що вивчають загальні можливості вкладення коштів в українську сміттєпереробку, і чекають втілення анонсованих законодавчих та нормативних змін. В зв’язку з цим, у національному масштабі основна увага прикута до реалізації проекту "Чисте місто". Цей проект має шанси стати показовим, а від результатів його втілення буде залежати зміна інвестиційного клімату у галузі.